Якщо ти хочеш здобути те, що ми пропонуємо і згоден спробувати досягнути цього — значить ти готовий зробити конкретні кроки. Завдяки саме цим принципам стало можливим наше одужання.

1. Ми визнали, що ми були безсилі перед своєю залежністю, що ми втратили контроль над власним життям.

2. Ми прийшли до віри, що Сила могутніша за нас може повернути нам здоровий глузд.

3. Ми прийняли рішення довірити нашу волю та наше життя під опіку Бога, як ми Його розуміли.

4. Ми провели ретельну та безстрашну моральну інвентаризацію самих себе.

5. Ми визнали перед Богом, собою та будь-якою іншою людиною справжню природу наших проступків.

6. Ми були повністю готові, щоб Бог позбавив нас всіх вад нашого характеру.

7. Ми з покорою попросили Його звільнити нас від наших недоліків.

8. Ми склали перелік всіх людей, яким ми завдали шкоди і стали готовими загладити свою провину перед ними усіма.

9. Ми зробили безпосереднє відшкодування кожному з цих людей, де тільки можливо, окрім тих випадків, коли це могло нашкодити їм або іншим.

10. Ми продовжували особисту інвентаризацію та допускаючись помилок, відразу визнавали це.

11. Ми шукали через молитву та медитацію покращення нашого свідомого контакту з Богом, як ми Його розуміли, молячись лише про знання Його волі для нас та сили для її здійснення.

12. Досягнувши духовного пробудження, як результат цих кроків, ми намагалися донести цю звістку до залежних та застосовувати ці принципи в усіх наших справах.

Це не просте завдання і ми не можемо виконати все відразу. Ми не стали залежними за один день, тому пам’ятаймо: тихіше їдеш – далі будеш.

Єдине, що більш за все загрожує нашому одужанню, – це байдужість та нетерпимість до духовних принципів. Три наші невід’ємні принципи: чесність, неупередженість та готовність. Вони допомагають нам на нашому шляху.

Ми відчуваємо, що наш підхід до хвороби залежності є повністю реальним, бо терапевтична цінність допомоги одного залежного іншому не має аналогів.

Ми відчуваємо, що наш шлях практичний: один залежний може краще зрозуміти і допомогти іншому залежному. Ми віримо, що наскільки скоріше ми зустрінемо свої проблеми в нашому суспільстві, в повсякденному житті, настільки ж скоріше ми станемо прийнятними, відповідальними та продуктивними членами цього суспільства.

Єдиний шлях утримання від повернення до активного вживання – не допустити прийняття першого наркотику. Якщо ти такий же, як і ми, ти знаєш, що одного разу забагато, а тисячі – ніколи не достатньо. Ми робимо великий наголос на цьому, бо знаємо, що вживаючи наркотики в будь-якій формі, чи замінюючи їх, ми запускаємо знову нашу залежність.

Думка про алкоголь, який ніби відрізняється від наркотиків, стала причиною рецидивів у багатьох залежних. До нашого приходу в «АН» багато з нас сприймали алкоголь, як щось окреме, але ми не можемо дозволити собі спантеличити нас. Алкоголь – це наркотик. Ми – люди з хворобою залежності, які повинні утримуватися від усіх видів наркотиків для свого одужання.