Ми пильно бережемо те, що маємо: так само, як свобода особистості ґрунтується на Дванадцяти Кроках, так і свобода для групи бере початок з наших традицій. Доки зв’язки, які з’єднують нас, будуть сильнішими за те, що нас роз’єднує, все буде гаразд.

1. Наш спільний добробут повинен стояти на першому місці, персональне одужання залежить від єдності «АН».

2. Для нашої групової мети є лише один вищий авторитет – люблячий Бог, як Він виражається в нашій груповій свідомості. Наші лідери – це лише довірені виконавці, вони не керують нами.

3. Єдиною вимогою для членства є бажання припинити вживання.

4. Кожна група повинна бути самостійною, окрім тих питань, які стосуються інших груп або «АН» в цілому.

5. У кожної групи є одна головна мета – нести звістку тому залежному, який все ще страждає.

6. Жодній групі «АН» ніколи не слід підтримувати, фінансувати або надавати ім’я «АН» будь-якій спорідненій організації або сторонній компанії, оскільки проблеми грошей, власності та престижу відволікають нас від нашої основної мети.

7. Кожна група «АН» повинна самостійно себе утримувати і не приймати зовнішні внески.

8. Товариству «Анонімні Наркомани» слід завжди залишатися не професійним товариством, але наші служби можуть наймати фахівців.

9. «АН», як таке, не повинно мати організаційної структури, але ми можемо створювати обслуговуючі служби або комітети безпосередньо відповідальні перед тими, кого вони обслуговують.

10. «Анонімні Наркомани» не мають точки зору з будь-яких зовнішніх питань, тому назву «АН» ніколи не слід залучати до суспільної дискусії.

11. Наша політика зв’язків з громадськістю ґрунтується на привабливому іміджі товариства, а не на пропаганді. Ми повинні завжди дотримуватися особистої анонімності на рівні преси, радіо та кіно.

12. Анонімність є духовною основою всіх наших традицій, постійно нагадуючи нам, що принципи важливіші за особистість.

Розуміння цих Традицій приходить поступово, з часом. Ми збираємо інформацію, спілкуючись з членами «АН» і відвідуючи збори різних груп. Це розуміння зазвичай приходить тоді, коли ми починаємо брати участь в служінні та дехто звертає нашу увагу на те, що «персональне одужання залежить від єдності «АН», а єдність залежить від того, як добре ми дотримуємось наших Традицій. Дванадцять Традицій «АН» не підлягають обговоренню. Вони є принципами, завдяки яким наше Товариство залишається живим та вільним.

Дотримуючись цих принципів у наших відносинах з іншими людьми та суспільством в цілому, ми уникаємо багатьох проблем. Це не означає, що наші Традиції усувають всі проблеми. Ми все ще стикаємось з виникаючими труднощами: проблемами спілкування, розбіжністю у поглядах, внутрішніми протиріччями та неприємностями у відносинах з окремими людьми та групами поза межами Товариства. Однак, коли ми застосовуємо ці принципи, ми уникаємо деякі з цих підводних каменів.

Багато наших проблем схожі на ті, з якими стикалися наші попередники. Традиції з’явилися завдяки досвіду, здобутого ціною їх величезних зусиль, а наш власний досвід довів, що ці принципи залишаються такими ж дієвими сьогодні, як і тоді, коли ці Традиції були сформульовані. Наші Традиції захищають нас від внутрішніх та зовнішніх сил, які можуть знищити нас. Вони дійсно є тим, що нас об’єднує. Вони працюють лише при їх розумінні та застосуванні.